- тонічність
- —————————————————————————————тоні́чністьіменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
тонічність — ності, ж. Абстр. ім. до тонічний … Український тлумачний словник
тон — у, ч. 1) фіз., муз. Звук, що утворюється періодичним коливанням повітря і відзначається певною висотою; музичний звук. || Взагалі звук, певне звучання, викликане періодичним коливанням повітря. || Характер, якість звучання чого небудь. 2) муз.… … Український тлумачний словник
тонічний — I а, е, спец. 1) Прикм. до тоніка. 2) Побудований з дотриманням певної кількості наголосів у рядку за довільної кількості ненаголошених складів між наголошеними. •• Тоні/чний вірш вірш, в якому зберігається стала кількість наголошених складів… … Український тлумачний словник
тон — (грец. напруга) 1. Одна з характеристик кольору, що визначає його відтінок (червоний, жовтий, лимонний, бузковий тощо). 2. У монументальному живопису назва загального відтинку, який узагальнює і підпорядковує собі всі кольори і надає цілісність… … Архітектура і монументальне мистецтво
тональність — ності, ж. 1) муз. Звуковисотне положення ладу. || Характерне звукове забарвлення, конкретна висота звуків гами, що визначається положенням головного тону. || Система висотних зв язків на основі консонансного тризвуку – мажор і мінор, яка… … Український тлумачний словник
рухливість — рухли/вість , род. рухливості кількісна характеристика носія заряду, яка визначає його вклад у провідність. Таким чином при зростанні енергії зовнішнього поля рухливість електронів зменшується (Тітов). Опису ексітон електронної взаємодії пояснює… … Фізико-технічний словник-мінімум
декоративність — декор (декоративність) (лат. пристойність; італ. достоїнство) Засіб композиції, спрямований на виявлення суті і посилення виразності художнього твору. Д. архітектурний, як система прикрас екстер єру та інтер єра споруди, може включати в себе… … Архітектура і монументальне мистецтво
політонічний — а, е: •• Політоні/чний на/голос вид наголосу, при якому відмінність у висоті основного тону голосу або підвищення і зниження його протягом складу є фонологічно значимою … Український тлумачний словник
суворість — рості, ж. 1) Властивість за знач. суворий. 2) Суворе ставлення до кого , чого небудь, суворе поводження з кимсь. || Суворий вираз (обличчя, очей і т. ін.); суворий тон … Український тлумачний словник
попа́сть — паду, падёшь; прош. попал, ла, ло; прич. прош. попавший; сов. (несов. попадать). 1. в кого что. Достичь чего л., поразить какую л. цель (о пуле, снаряде, о чем л. брошенном, пущенном и т. п.). Камень попал в окно. □ Пуля попала ему в плечо.… … Малый академический словарь